Аніс звичайний (анис обыкновенный)
Ariisum vulgare Gaertn. (Pimpiriella ariisum L.)
Як лікарська і пряно-ароматична рослина використовувалась ще у стародавньому Єгипті і Римі. Про лікувальні властивості рослини згадують Гіппократ та Піфагор. В Центральну Європу вона потрапила з Риму. В середині XVI ст. у Німеччині аніс додавали до виробів з борошна. До нас його було завезено в 30-х роках XIX ст.
Культивується кілька тисяч років, у тому числі на Північному Кавказі та в Україні.
Це — однорічна трав'яниста рослина з родини зонтичних .Стебло прямостояче, округле, вгорі галузисте, заввишки близько 50 см. Листки чергові, прикореневі — довго черешкові, округло-ниркоподібні з великозубчастим краєм, вищерозміщені — довгочерешкові, трійчасті, з клиноподібними, по краях пилчастими листочками, верхні — майже сидячі, поділені на вузькі ланцетоподібні частки. Дрібні білі квітки розміщені на кінцях стебла і гілок складними зонтиками без обгорток. Плід — невелика грушоподібна двосім'янка, яка розпадається на окремі плодики.
Плоди анісу містять 1—5 % ефірної олії, білки, жирну олію та ін. Анісова олія являє собою безбарвну або злегка жовтувату рідину (при температурі нижче 15°С — білу кристалічну масу) з характерним запахом і солодкуватим смаком. Вона складається з анетолу (80 %), метилхавіколу (7—10 %), анісового альдегіду і анісової кислоти.
Як лікарська рослина аніс звичайний використовується в 29 країнах світу, в тому числі в Україні та Росії. Є вказівки на його застосування при втраті голосу.
Крім того, аніс рекомендують як відхаркувальне. Він посилює перистальтику кишечника та поліпшує смак інших ліків. Плоди анісу входять до складу протиастматичної мікстури за прописом Траскова, проносного збору, а також приписуються в різних інших комбінаціях. Ефірна олія входить до складу різних крапель від кашлю.
Плоди і олію анісу використовують у парфюмерії, косметиці і харчовій промисловості; жирну олію — в миловарінні, а тверду її частину — як замінник олії какао. Макуха йде на корм тваринам.
Сіють аніс звичайно рано навесні на глибину 2—3 см. Норма висіву — 1 —1,5 г на 1 м2. Для прискорення проростання насіння стратифікують. Висіяне в грунт, воно дає сходи на 5—10-й день. Через 2 міс рослина цвіте. Плодоносить регулярно. Проріджування і розпушення міжрядь сприяють швидкому росту і збільшенню вмісту діючих речовин.
Заготовляють насіння в суху погоду, приблизно в середині серпня при повному достиганні (стебла бурішають, плоди у верхніх зонтиках набувають зеленувато-сірого кольору). Збирання у фазі повної стиглості призводить до значних втрат через осипання насіння.