Горобина звичайна (рябина обыкновенная)
→ А - ДГоробина звичайна (рябина обыкновенная)
Осінньої пори серед моря барв яскраво вимальовуються грона оранжево-полум'яних плодів горобини. Популярність її зумовлена красою дерева з круглою кроною і пірчастим листям. Горобина оспівується в піснях багатьох народів.
Невисоке дерево або кущ з родини розових з гладенькою сірою корою та густою кроною. Молоді гілочки сірувато- червоні, опушені, з великими пухнастими бруньками. Листки опушені (10—20 см завдовжки), чергові, непарноперисті, складаються з 9—15 ланцетних або довгастих, загострених, зубчастих по краю листочків. Квітки численні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття, всі частини яких опущені. Квітколоже урноподібної форми, шерстисто-повстисте або голе; чашечка з п'ятьма широкотрикутними війчастими чашолистками. Віночок білий (0,8— 1,5 см у діаметрі), пелюсток — 5, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків — 3, зав'язь нижня. Плід — кулястий, оранжево-червоний. У дикому стані росте в підліску або другому ярусі хвойних, змішаних, зрідка листяних лісів, на лісових галявинах, при дорогах, по берегах річок і озер.
Плоди містять каротин (до 18 мг%), вітаміни С (до 200 мг%) і р сорбозу, спирти (сорбіт та ідит), органічні кислоти, гіркі дубильні речовини, флавоноїди (ізокверцитин, кверцитин, спіреозид, рутин і ператин), глікозид карасорбузид, галову і протокатенову кислоти, епікатехін тощо.
Використовують як профілактичний засіб при цинзі та інших авітамінозах, для виготовлення вітамінного сиропу. Крім того, плоди входять до складу вітамінних зборів.
Рекомендується вирощувати у групових і поодиноких насадженнях, у парках, садах або біля осель.
Розмножується насінням. Під час весняної сівби його стратифікують при температурі 0—5°С протягом 3—4 міс. Висівають у заздалегідь підготовлений грунт з міжряддями ЗО—40 см. Після дворічного догляду висаджують на постійне місце. Росте швидко. Плодоносить на 4—5-й рік життя. При доброму освітленні і догляді доросле дерево дає 1—2 ц плодів.
Лікарську сировину заготовляють восени до морозів і сушать у печах або сушарках. Плоди можна використовувати й сирими. Протягом зими їх зберігають у холодному приміщенні чи замороженими.
Осінньої пори серед моря барв яскраво вимальовуються грона оранжево-полум'яних плодів горобини. Популярність її зумовлена красою дерева з круглою кроною і пірчастим листям. Горобина оспівується в піснях багатьох народів.
Невисоке дерево або кущ з родини розових з гладенькою сірою корою та густою кроною. Молоді гілочки сірувато- червоні, опушені, з великими пухнастими бруньками. Листки опушені (10—20 см завдовжки), чергові, непарноперисті, складаються з 9—15 ланцетних або довгастих, загострених, зубчастих по краю листочків. Квітки численні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття, всі частини яких опущені. Квітколоже урноподібної форми, шерстисто-повстисте або голе; чашечка з п'ятьма широкотрикутними війчастими чашолистками. Віночок білий (0,8— 1,5 см у діаметрі), пелюсток — 5, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків — 3, зав'язь нижня. Плід — кулястий, оранжево-червоний. У дикому стані росте в підліску або другому ярусі хвойних, змішаних, зрідка листяних лісів, на лісових галявинах, при дорогах, по берегах річок і озер.
Плоди містять каротин (до 18 мг%), вітаміни С (до 200 мг%) і р сорбозу, спирти (сорбіт та ідит), органічні кислоти, гіркі дубильні речовини, флавоноїди (ізокверцитин, кверцитин, спіреозид, рутин і ператин), глікозид карасорбузид, галову і протокатенову кислоти, епікатехін тощо.
Використовують як профілактичний засіб при цинзі та інших авітамінозах, для виготовлення вітамінного сиропу. Крім того, плоди входять до складу вітамінних зборів.
Рекомендується вирощувати у групових і поодиноких насадженнях, у парках, садах або біля осель.
Розмножується насінням. Під час весняної сівби його стратифікують при температурі 0—5°С протягом 3—4 міс. Висівають у заздалегідь підготовлений грунт з міжряддями ЗО—40 см. Після дворічного догляду висаджують на постійне місце. Росте швидко. Плодоносить на 4—5-й рік життя. При доброму освітленні і догляді доросле дерево дає 1—2 ц плодів.
Лікарську сировину заготовляють восени до морозів і сушать у печах або сушарках. Плоди можна використовувати й сирими. Протягом зими їх зберігають у холодному приміщенні чи замороженими.
Надеемся, вам понравилась статья
Горобина звичайна (рябина обыкновенная)
zek24
грона, зумовлена, зубчастих, бруньками, Молод, Горобина, великими, завдовжки, родини, дерево, багатьох
Новость опубликована 21-08-2010, 22:38, её прочитали 2805 раз.
Похожие публикации:




