Цмин пісковий (бессмертник песчаный)
Helichrusum arenarium (L.) Moench.
Оскільки в рослині дуже мало води і вона після зрізування тривалий час зберігає початковий вигляд, її називають безсмертником. Зрізані суцвіття використовують для вінків і зимових букетів. Ще в Стародавньому Римі захоплювались такими вінками та букетами.
Цмин пісковий — багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15—30 см з родини складноцвітих Asteraceae.Вся вона біло-повстиста. Прикореневі листки довгастооберненояйце- подібні, стеблові — лінійно-ланцетні. Квіткові кошики зібрані в густу щиткоподібну волоть.
Цвіте з червня до кінця вересня.
Росте на піщаних місцях та в степах. Зустрічається майже по всій Україні.
Квітки містять ефірні олії (0,05 %), вітаміни С і К, каротин, гіркі, дубильні та фарбувальні речовини, флавони і сапоніни, залізо, мідь, хром, алюміній, марганець.
У народній медицині використовують при жовтяниці, цирозі печінки, жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах.
За даними спостережень, цмин має жовчогінну дію, зменшує концентрацію жовчних кислот і вміст білірубіну в жовчі, підсилює тонус жовчного міхура, стимулює секреторну функцію шлунка та підшлункової залози, одночасно він малотоксичний. Тому в науковій медицині кошики цмину використовують як жовчогінне, при хворобах печінки і жовчного міхура. З цією метою також призначають препарат фламін, виготовлений з квіток рослини.
Цмин рекомендують при запаленні нирок, сечового міхура, коли діурез перебігає з болями.
Використовується і для технічних потреб як жовтий барвник та засіб, що запобігає появі молі. Недарма в природі суцвіття-кошики цмину не пошкоджуються ніякими шкідниками. Він дуже ефектний у сухих букетах, довго стоїть в кімнаті і прикрашає її.
Можна вирощувати на присадибних ділянках, причому необхідно подбати, щоб грунт не менш як на 1/3 складався з чистого піску. Розмножується поділом куща і насінням. Висаджують кущик чи висівають насіння навесні з міжряддями 20—25 см. Догляд за посівами полягає у зволоженні і розпушенні грунту та видаленні бур'янів,
Сходи з'являються на 20-й день. У перший рік життя рослина утворює розетку листків діаметром 15—20 см. Починаючи з другого року всі рослини цвітуть і плодоносять.
Суцвіття заготовляють перед початком цвітіння (червень—липень), коли кошики ще не розкрились. При запізненні із збиранням вони під час сушіння розпадаються і залишається голе квітколоже з обгорткою.
Сировину зривають вручну або зрізують секаторами. Сушать у темному, прохолодному, добре провітрюваному приміщенні, розклавши тонким шаром на папері або мішковині. Сушити на горищах під залізним дахом або в сушарках не рекомендується.