Шовковиця біла (шелковица белая)
Morus alba L.
Довго не могли розгадати секрет виготовлення шовку. Зокрема, давні греки і римляни вважали, що цю ніжну тканину виготовляють з пір'я рідкісних птахів. З часом стало відомо, що шовк виробляють з коконів. Але як їх дістати? Смертельною карою завершились десятки спроб вивезти диво за межі Китаю. Якось монахам удалось у костурі пронести дорогоцінні кокони шовкопрядів. Разом з ними поширилась і нова рослина — шовковиця, яка є кормом для них.
В Україні плантації шовковиці були створені за указом Петра І у 1706 р. Окремі дерева й досі збереглися над Дніпром.
Це — гіллясте (15—18 м заввишки) дерево. Листки цілокраї і розсічені, ніжні і м'які. Квітки непримітні, запилюються вітром. Соковиті білі плоди достигають влітку, вони багаті на цукор (25 %), вітамін С, сполуки заліза, різні органічні кислоти. Завдяки цьому плоди використовують у кондитерській промисловості, виноробстві, медицині.
Народна медицина широко їх застосовує при різних внутрішніх захворюваннях.
З висушених плодів шовковиці виготовляють борошно, яке додають до тіста. З листків варять чай.
Розмножується вегетативно (живцями, кореневими паростками) і насінням.
Плоди заготовляють у фазі повної стиглості, листки в міру потреби — повністю розвинуті.