Золототисячник малий (золототысячник зонтичный)
Centaurium minus Moench. (С. umbellatum Gilib.)
Стародавні греки називали цю рослину кентаврою. Але з падінням Римської імперії назву забули. І лише в середні віки монахи поширили чутку, що соком чудодійної рослини за сто золотих вони виліковують хворих. Звідси і пішла назва центавріум (по латинськи — сто — "центум" і золото — "аурум").
У нас цю рослину називають ще цинторіею, центурією.
Золототисячник малий — дворічна рослина з родини тирличевих (Gentianaceae). Стебло пряме, чотиригранне, заввишки 20—40 см. Листки цілокраї, голі, нижні зібрані в прикореневу розетку, стеблові — супротивні, довгасто-овальні. Квітки рожеві, іноді білі, зібрані на верхівці стебла в іциткоподібне суцвіття. Цвіте у червні—липні.
Росте на луках, лісових галявинах і полянах, між чагарниками, на узліссях, як бур'ян на полях.
З лікувальною метою використовують траву. Вона містить алкалоїди, з яких переважає генціанін (еритрицин), глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин), вітамін С, олеанолову і сліди нікотинової кислот, смолу, дубильні речовини, віск, цукри та інші речовини.

У медичній практиці в основному використовують спиртову настойку золототисячника для збудження апетиту і посилення діяльності шлункового тракту, при диспепсії, гастритах. Рекомендують його при підвищеній кислотності шлункового соку, хворобах печінки і жовчних шляхів. Використовується у гомеопатії.
Розмножують насінням і вегетативно (поділом куща). Насіння після стратифікації висівають рано навесні з міжряддями 20— 25 см. Сходи з'являються через 2—3 тижні. Догляд у вегетаційний період полягає в розпушенні грунту та видаленні бур'янів. На чистих грядках золототисячник добре кущиться.
При вегетативному розмноженні кущі, поділені на 2—4 частини, висаджують на відстані 25 см один від одного. Дуже важливо попервах поливати ділянку.
Збирають надземну частину на початку цвітіння, коли листки в прикореневій розетці ще не почали жовкнути і засихати. Рослину зрізують біля кореня так, щоб захопити прикореневу розетку. Потім тонким шаром розкладають, підсушують, а згодом зв'язують у невеликі пучки і розвішують до остаточного Золототисячник висихання.