Калина звичайна (калина обыкновенная)
Viburnum opulus L.
Червона калина... Скільки тепла, ласки у цих звичних нашому серцю словах. Скільки пісень, легенд присвячено цій скромній рослині. Був звичай над могилою дівчини садити калину як СИМВОЛ чистоти й суму.
Калина має високі декоративні властивості. Навесні вона прикрашається квітами, восени — янтарно-червоними гронами плодів і листям, яке поступово червоніє. Недарма й зараз у багатьох селах і містах можна побачити цю красуню.
Високий гіллястий кущ (2—4 м заввишки) з сірою корою з родини жимолостевих (Caprifoliaceae). Нагони зеленувато-сірі з супротивними великими (до 5—7 мм) бруньками. Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Пластинка їх 3—5-лопатева, з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі. Запашні квітки зібрані в плоскі кінцеві щитоподібні суцвіття, крайові великі, білі, безплідні, серединні — дрібніші, двостатеві. Чашечка з п'ятьма зубчиками, віночок п'ятироздільний.
Плоди — ягодоподібні червоні овальні кістянки (6,5—14 мм завдовжки і 4,5—12 мм завширшки) з твердою кісточкою.
Росте в підліску змішаних і листяних лісів, по берегах річок і водойм, на луках.

Кора калини містить до 6,5 % смоли, до складу якої входять органічні кислоти (мурашина, оцтова, ізовалеріанова, капринова, каприлова, масляна, лінолева, церотинова, пальмітинова), фітостеролін, ситостерин і мірициловий спирт, а також дубильні речовини (близько 2 %), флобафени і глікозид вібурнін. У плодах до 32 % цукрів, до 3 % дубильних Речовин, є ізовалеріанова і оцтова кислоти, вітамін С. В насінні до 21 % жирної олії.
Рідкий екстракт і відвар кори використовують при внутрішніх кровотечах, а також як спазмолітичний і заспокійливий засіб у гінекологічній практиці. Зовнішньо — для зупинки паренхіматозних кровотеч. Препарати 3 нори калини знижують артеріальний
тиск.
. Плоди посилюють скорочення серця збільшують діурез. Вони входять у Вітамінні збори. Після морозів плоди кивають в їжу як засіб від гіпертонії
Початкова стадія) І кашлю. Калина звичайна

Кору разом з квітками і плодами використовують у ветеринарії для лікування ящуру великої рогатої худоби.
Завдяки високому вмісту пектинів з плодів калини виготовляють мармелад, їх консервують, застосовують як чайно-кавовий сурогат. Можна використовувати як начинку для пирогів.
Крім того, плоди калини дають червону, кора — чорно-зелену фарби, придатні для фарбування вовни.
Розмножується насінням і вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща і живцями). Всі способи прості і дають добрий результат. Зокрема, насіння після тривалої стратифікації висівають у підготовлений грунт з міжряддями 30—40 см. Після дворічного догляду саджанці висаджують на постійне місце.
Рослину вирощують у парках для створення окремих груп і живоплотів. Ціниться також як порода, що приваблює корисних птахів.
Кору заготовляють з молодих пагонів у квітні—травні, роблячи кільцеві надрізи, які потім з'єднують поздовжніми. Сушать на горищах, під наметами, розстеливши тонким шаром.
Плоди збирають у вересні—жовтні, зрізуючи ножами або секаторами, сушать у печах або сушарках при температурі 50—60°С. Квітки збирають під час цвітіння і швидко висушують у затінку.