Коріандр посівний (кориандр посевной)
Coriandrum sativum L.
Здавна відомий як пряно-ароматична і лікарська рослина. Широко культивується в нашій країні й за рубежем для одержання ефірної олії з плодів.
Коріандр — однорічна трав'яниста рослина заввишки від 30 до 60 см з родини зонтичних. Стебло галузисте, всередині порожнисте. Прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні і верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками. Суцвіття — складний зонтик. Квітки блідо-рожеві. Крайові квітки кожного зонтика неправильні і більші. Цвіте з червня по серпень. Плоди достигають у серпні—вересні. Зелені частини рослини мають неприємний запах блощиць, звідки і виникла назва ("коріс" — по-грецьки "блощиця"). Вживають стиглі і висушені плоди.
Росте на Кавказі, в Криму та Середній Азії. Плоди містять від 0,8 до 1 % ефірної олії, 10—20 % жирної олії і білкової речовини. Ефірну олію добувають з подрібнених плодів. Вона має велике значення в парфюмерії, де замінює лавандову і бергамотову олії для виготовлення одеколону та є вихідною сировиною для синтезу пахучих речовин. Коріандрова олія — безбарвна або злегка жовтувата прозора легкорухома рідина з характерним запахом і смаком. Містить 50—70 % ліналоолу, близько 5 % гераніолу та до 20 % терпенів. Використовують у текстильній і харчовій промисловості, а відходи у вигляді шроту — як цінний кормовий продукт свійським тваринам.
Коріандр і його олію застосовують як пряний засіб і для поліпшення смаку ліків. Плоди входять до складу жовчогінного, Шлункового і протигеморойного зборів.
Розмножують насінням, яке висівають у добре підготовлений грунт на глибину 1—1,5 см. Ширина міжрядь — 25—30 см. Догляд полягає в розпушенні грунту та видаленні бур'янів.
Заготовляють стиглі плоди. Рослину зрізують, в'яжуть у снопи, висушують і молотять. Обмолочене насіння сушать.