Кріп пахучий (укроп пахучий)
Anethum graveolens L.
З давніх-давен наші предки використовували кріп як прянощі і як лікувальний засіб.
Це — однорічна трав'яниста рослина з родини зонтичних Ріасеае) заввишки 40—100 см. Стебло круглясте, галузисте.
Листки перистороздільні, з лінійними ниткоподібними ланцетній ми частками; нижні — черешкові, верхні — сидячі. Суцвіття зонтика великі, 20—50-променеві. Цвіте в травні—серпні.
Розводять на городах, іноді дичавіє і росте як бур'ян. У дикому стані зустрічається по берегах Середземномор'я і на Кавказі.
Плоди містять 4 % ефірної олії, до складу якої входять карвол, дилапіол, лімонен і феландрен, та до 20 % жирної. В траві, крім ефірної олії, містяться каротин, вітамін С, мікроелементи.
У медичній практиці траву у вигляді водного настою застосовують при гіпертонії, у народній медицині — як сечогінне. Плоди у вигляді порошку і настою — при захворюванні дихальних шляхів, розладі травлення, а також як засіб, що стимулює виділення молока. Настої трави кропу розширюють кровоносні судини, знижують артеріальний тиск, збуджують діяльність серця, збільшують діурез.
Кропова вода використовується науковою медициною для поліпшення функції кишечника та зменшення метеоризму, як смакова речовина для мікстур. Плоди також використовують для збільшення молока у жінок, які годують немовлят, як заспокійливий засіб при безсонні.
Застосовують у різних галузях промисловості; в кулінарії — для соління і маринування овочів, приготування страв.
Розмножують насінням, яке висівають рано навесні (можна і влітку). Догляд полягає в розпушенні грунту та прополюванні.
Траву використовують в міру потреби. Насіння збирають у кінці вегетації.