Лепеха звичайна (аир обыкновенный)
Acorus calamus L.
Ця рослина родом з Китаю і Індії. В Європу її завезли татари, завдяки чому лепеху ще називають "татарське зілля". Вважалося, що вона очищає воду і її можуть пити не тільки коні, а й люди.
У XIII ст. лепеха була відома в Україні, Литві та Польщі. В XVI ст. її завезли з Константинополя в Німеччину. Австрійський посол Ангеріус фон Бусбек, довідавшись, що рослина запобігає зараженню інфекційними хворобами, у 1565 р. вислав свіжі кореневища в Прагу, а в 1574 р. — у Відень для розведення в ботанічних садах. Пізніше вона поширилася по всій Європі.
Лепеха звичайна — велика багаторічна трав'яниста рослина з великим галузистим кореневищем з родини арумових (Агасеае). Стебло біля основи червонувате, часто з ліловим відтінком, листки — з вираженими жилками, мечоподібні, лінійні» загострені, м'ясисті. Цвіте в червні. В умовах України плодів не дає, плодоносить тільки на півдні Європи.
Сухе кореневище містить ефірну олію (1,5—4,5 %), дубильні речовини, вітамін С, мікроелементи тощо.

Наукова медицина використовує лепеху в складних настойках як засіб, що збуджує апетит і поліпшує травлення, в порошках і відварах — як вітрогінне, дезинфікуючий та відхаркувальний засіб. Входить до складу препаратів вікалін і вікаїр, які призначають для лікування хронічних гастритів та виразкової хвороби. Крім того, різане кореневище вводять до апетитних чаїв, складних зборів для дитячих ванн при лікуванні рахіту і золотухи.
У народній медицині кореневища використовують також проти випадання волосся на голові. В китайській та тібетській медицині — як тонізуюче, а також для лікування деяких пошкоджень нігтів. В Індії — як інсектицидний засіб.
Ефірна олія лепехи застосовується J парфумерії, лікеро-горілчаній і рибній промисловості.
В Україні ще в давні часи пахучі листки рослини клали на долівку. Вважала» що вона, крім приємного запаху, яких наповнює оселю, знищує різних комах-паразитів, у тому числі і бліх.

Розмножують вегетативно (поділом кореневища). Полюбляє 0ологі місця. Росте швидко, утворюючи великі зарості.
Восени частини коренів висаджують у перекопаний грунт на відстані 30—35 см один від одного. Ширина міжрядь — 35—40 см. Корені добре перезимовують і вже у квітні вегетують. Догляд полягає у прополюванні посівів. При необхідності грунт зволожують. Через рік можна збирати врожай.
Заготовляють кореневища лепехи переважно в кінці осені, коли рівень води у водоймах понижується. Викопують їх вилами або лопатами, потім обрізують корені і стебла, добре миють, після чого ріжуть на шматочки завдовжки 15—20 см. їх сушать на горищах добре провітрюваних приміщень або в спеціальних сушарках при температурі 25—30°С. При вищій температурі ефірна олія вивітрюється.