Лимонник китайський (лимонник китайський)
Schizandra chinensis (Turcz,) BailL
Мисливці Примор'я і Приамур'я добре знають тонізуючі властивості лимонника і широко їх використовували, заготовляючи сушені ягоди на зиму. Пригорща сушених ягід дає змогу мисливцю обходитися без їжі і не відчувати втоми. Крім того, вживання плодів лимонника загострює нічний зір.
Це — витка рослина (ліана) з родини магнолієвих (Magnoliaceae). Стебло дерев'янисте, із зморшкуватою темно-бурою корою. Листки черешкові, чергові, загострені, еліптичні або овальні, з клиноподібною основою. Квітки дводомні, білі, восковидні, пахучі, розміщені поодиноко на довгих квітконіжках. Пилякові квітки з п'ятьма тичинками, що зрослися в колонку. В маточкових квітках є циліндричне квітколоже, яке несе численні маточки. В період достигання плодів квітколоже дуже видовжується і набуває вигляду пониклого колоса з густо сидячими червоними кулястими ягодами, в яких по дві жовті ниркоподібні насінини. Стебло і листя мають лимонний запах. Цвіте в середині червня, ягоди достигають у вересні—жовтні.
Росте по узліссях, вздовж струмків і річок, на піщаних грунтах. Зустрічається на півдні Далекого Сходу, в Приамур'ї, Приморському краї і на Сахаліні.
Ягоди містять велику кількість цукру, яблучну (до 10 %) і лимонну (до 12 % на суху масу) кислоти. Крім того, виявлено смолисті речовини, вітамін С, схізандрин, виннокам'яну кислоту. Усіх частинах рослини є ефірна олія. В насінні 33 % жирної олії.
Дослідження показали, що лимонник за своїми властивостями переважає багато стимуляторів нервової системи. Він стимулює серцево-судинну систему і дихання, підвищує працездатність. У Китаї використовують як тонізуючий засіб.
Застосовують спиртову настойку ягід лимонника.
Ягоди використовують також у кондитерському і кулінарному виробництві.
Лимонник витримує суворі зими, після яких добре розвивається та плодоносить. На основі багаторічних спостережень встановлено такі фази його розвитку: початок розпукування бруньок — 4—10 травня, масове цвітіння — початок червня, дозрівання плодів - перша половина серпня.
Зауважимо, що насіння лимонника має недорозвинутий ендосперм або він зовсім відсутній. При весняному висіві без попередньої підготовки насіння, як правило, проростає тільки наступного року, і поява сходів розтягується на 3—4 роки. При зберіганні на складах воно втрачає схожість на другий рік, тимчасом як висіяні в грунт або змішані з вологим піском насінини зберігають її до 4 років.
Для росту і розвитку лимонника необхідні опори, по яких його стебла піднімаються. Без опор стебла ростуть повільніше, натомість бурхливо розвиваються корені.
Сіянці лимонника вирощують у шкілці на грядках, розміщених у затінку. Для проростання насіння та розвитку молодих рослин грунт повинен бути вологим. Найкращим попередником є ранній, чистий і чорний пар. При весняній сівбі восени ділянку орють на глибину 25—30 см. Важкі грунти навесні переорюють на глибину 15—17 см і боронують. На легких грунтах досить одного боронування«
Грунт для грядок і шкілок готують більш старанно. Для цього його повністю очищають від бур'янів та удобрюють з розрахунку 0,2—0,4 т/100 м2 компосту або 0,2—0,4 т/100 м2 вивітрілого торфу,,
Садити лимонник краще на родючих і свіжих грунтах навпроти освітленої сонцем стіни о
Насіння лимонника до сівби стратифікують протягом 2—3 міс. Його замочують на 6—10 днів у воді при кімнатній температурі (насіння, що спливає на поверхню, викидають), потім змішують з добре промитим підігрітим піском (1 об'єм насіння ІЗ — піску) і поміщають в дерев'яні ящики, де тримають 1 міс, після чого проморожують під снігом при температурі —2—5°С ще 1 міс. Схожість такого насіння досягає 60 %.
Насіння висівають вручну в борозни на відстані 15—20 см одне від одного. Норма висіву — 3—5 г насіння на 1 м погонної довжини. Після сівби грунт поливають і мульчують тонким шаром торфу.
Догляд за посівами полягає в розпушенні грунту, прополюванні бур'янів та поливі при необхідності. Слід пам'ятати, що вирощена з насіння рослина розвивається повільно і зацвітає на 4—5-й рік.
Лимонник можна розмножувати також стебловими живцями (зимовими і літніми), поділом рослини або паростками.
У парнику живці висаджують у пісок на відстані 3—4 см один від одного. Ширина міжрядь — 7—10 см, глибина загортання —2,5—3 см під кутом 40—45°. Під час укорінення грядки поливають двічі на день (вранці та ввечері). Живці починають укорінюватися через 20—25 днів після садіння, і цей процес триває 1,5—2 міс. У парниках живці залишають до весни, присипаючи на зиму шаром дистя або торфу. Навесні їх висаджують у шкілку на відстані 15—20 см один від одного; на постійне місце молоді рослини потрапляють через 1—2 роки. Найкращий час для садіння лимонника — весна, до появи бруньок. Садять рослини на відстані 1 м одна від одної, ширина міжрядь — 50—70 см. Після садіння рослину поливають, а грунт мульчують торфом шаром 2—3 см.
Догляд — розпушення, прополювання, полив. Крім того, зарості необхідно регулярно проріджувати, оскільки рослини дичавіють і гірше цвітуть.
Плоди збирають при повному достиганні, коли вони набувають темно-коричневого кольору. Потім їх сушать і очищають на решетах від плодоніжок.