Ліщина звичайна (лещина обыкновенная)
Тільки-но пригріє березневе сонце — розпускаються численні гірлянди золотистих сережок ліщини. Наші далекі предки вважали її символом весни, вічного життя і кохання.
Ліщина звичайна — деревоподібний кущ (2—4 м заввишки) з родини березових. Кора темно-сіра, з характерними сочевичками. Гілки дугоподібні, розходяться в різні боки. Пагони й молоді листки опушені. Бруньки заокруглені, з війчастими лусочками. Листки чергові, оберненояйцеподібні, біля основи скошеносерцеподібні, нерівномірно-зубчасті, на коротких черешках. Плід — горіх у зеленій дзвоникуватій обгортці, вкритій оксамитовим пушком.
Росте у підліску листяних і змішаних лісів. Цвіте у березні— квітні, плоди достигають у серпні.
Горіхи містять жир (55—62 %), крохмаль, цукри (2,5 %), вітамін Бі, каротин і мікроелементи. Листки — ефірну олію (0,04 %) та глікозид мірицитрозид, а кора, крім ефірної олії, — таніди, флобофени, лігноцериновий спирт і бетулін.
Олія, добута з ядра горіха, за своїми якостями не поступається перед мигдалевою і використовується не тільки для харчових потреб, а й у парфумерії, медицині та для виготовлення високоякісних фарб.
У народній медицині горіхи застосовують при нирковокам'яній хворобі, олію — проти глистів, відвар листків — як антисептичний засіб. У науковій медицині — при шкірних та деяких захворюваннях судин.
Завдяки високому вмісту білка і жирів плоди ліщини мають високу калорійність і є цінним продуктом харчування — їх їдять свіжими і підсмаженими.
Як декоративна рослина придатна для створення групових Осаджень у парках, садах. Майже не пошкоджується Шкідниками.
Розмножується вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща) і горіхами. Через 10—15 років вирощування щороку, дає 350—370 кг/га плодів, а в урожайні роки — до 1800 кг.
Горіхи збирають у суху погоду в фазі повної стиглості. Потім їх сушать на відкритому повітрі на сонці.