Малина (малина обыкновенная)
Ця рослина входила в меню людини ще 0 сивій давнині. Давні греки і римляни цінували її за лікарські властивості. Вони яс застосовували малину як лікувальний засіб при укусах гадюк.
Це — кущ з родини розових , 1—1,5 м заввишки, з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні пагони. Однорічні — сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами. Листки чергові, трійчасті або непарноперисті з 3—5 (7) листочками. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Квітки зібрані в щиткоподібно-волотисте суцвіття в малоквіткових пазушних китицях. Плід — збірна червона або жовта соковита кістянка.
Росте у підліску змішаних та рідколистяних лісів, на галявинах, вирубах, часто утворює суцільні зарості. На території України поширена в північній частині Лісостепу, в Карпатах, на Поліссі. Широко культивується.
Плоди мають високі смакові, харчові і дієтичні властивості. В них містяться цукри (4—11 %), яблучна, лимонна, саліцилова (1—2 %) кислоти, вітаміни С (10—40 мг%), А і В, ефірна олія; в насінні — жирна олія (20 %).
Плоди малини вживають свіжими. З них готують варення, Желе, мармелад, пастилу, соки. З молодих листків (вони містять 250 мг% вітаміну С) виготовляють замінник чаю.
У медичній практиці плоди малини використовують при простудних захворюваннях як потогінне. З них готують також сиропи, які поліпшують смакові якості інших ліків, особливо дітям.
Розмножується насінням і вегетативно. Росте швидко. Не терпить затінення.
Ягоди малини дуже ніжні, легко мнуться, тому їх слід збирати в суху погоду в плетені кошики, в яких і транспортують до місця Переробки чи споживання.
Ягоди можна сушити при температурі 50—60°С. Дуже корисно Прив'ялювати їх на сонці, розстеливши тонким шаром на тканині.