Обліпиха крушиноподібна (облепиха крушиновидная)
У Стародавній Греції обліпиха була відома як лікувальний засіб для коней. Використовували листя, від яких коні швидко набирали масу, а шерсть їх ставала коротшою і блискучішою. Звідси і латинська назва "гіпофе" ("гіпос" — кінь, "фаос" — блискучий).
Це — невелике (до 4 м заввишки) деревце або кущ з родини маслинкових (Elaeagnacвae), з колючими гілками, вкритими сірою корою. Молоді пагони з дрібними кулястими бруньками, вкриті сріблястими, а пізніше іржаво-бурими лусочками. Листки лінійно-ланцетні (2—8 см завдовжки), цілокраї, зверху зелені, зісподу — бурувато-сріблясті, сидять зближено« Квітки одностатеві.
Рослина дводомна. Тичинкові квітки буруваті, в коротких колосках, маточкові — зеленуваті, малопомітні, сидять у пазухах листків. Маточка одна, зав'язь верхня. Плід — овальна кістянка (7—8 мм завдовжки), жовтувата або оранжево-червона. Плоди сидять густо, ніби обліплюючи стебло. Насіння (до 5 мм завдовжки) чорне, блискуче, з рівчачком.
В Україні росте в дельті р. Дунаю, створюючи на піщаних кучугурах густі зарості. Культивується по всій території в полезахисних смугах, у захисних насадженнях доріг, у садах і парках. Входить до числа кущових порід для групових насаджень при озелененні населених пунктів.
У свіжих достиглих плодах дикорослої алтайської обліпихи міститься 83,6—86,4 % води, 2,8—7,8 % жирної олії, 8*6 — 272,5 мг% вітаміну С, 0,9-10,9 — каротину, 0,016—0,035 вітаміну В1 0,038—0,056 мг% рибофлавіну. В олії з плодів — до 300 мг% каротиноїдів, до 60 — каротину, до 160 мг% токоферолів, а в олії з насіння — 3,2 мг% каротину і до 120 — токоферолів. З кори виділений серотонін — речовина, що має протипухлинну дію.
Плоди обліпихи — цінна полівітамінна сировина. Олія, одержана з них, діє як епітелізуючий, гранулюючий і болезаспокійливий засіб. Її застосовують у гінекологічній практиці, для лікування опіків, відморожень, екзем, погано загоюваних зовнішніх виразок, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, а також для зменшення регенеративних змін слизової оболонки стравоходу при променевій терапії раку.
Крім медичного застосування, плоди мають велике харчове значення. їх їдять у свіжому вигляді, використовують для виготовлення варення, киселів, пастил, желе тощо. Листя обліпихи містить 10 % дубильних речовин, тому його можна застосовувати для дублення шкір.
Це — світлолюбна рослина, не терпить вирощування з іншими деревами і кущами. Тому її плантації слід створювати переважно чисті, з розміщенням садивних місць 3 х 4 м (допускається й більшими групами). Велике значення має якість садивного матеріалу.
Добре розмножується зимовими живцями. Для цього їх до початку вегетації нарізають завдовжки 40 см. У викопаний рівчак (ширина — 10, глибина — 30 см), засипаний сумішшю річкового піску і гум у сованого грунту (1:1), живці закопують на відстані З см один від одного, залишаючи зверху дві бруньки (у перші роки обліпиха дає стрижневий корінь і мало розростається). Верхній зріз живців змазують садовим варом. Для кращого укорінення живці затінюють і часто поливають. Можна також розмножувати обліпиху насінням і відсадками.
Дослідження плантації обліпихи, яка вступила у фазу плодоношення, показали, що плодоносить до 40 % дерев. Тому для підвищення врожайності необхідно замінити чоловічі особини на жіночі. Зокрема, на ділянці слід залишити не більше 15 % чоловічих особин. Чим більша плантація, тим менше їх потрібно.
Для успішного росту обліпихи велике значення має агротехніка її вирощування. Так, підготовку грунту слід починати за рік до садіння за системою чорного пару. Грунт повинен мати пухку структуру, особливо на задернілих площах.
У перші 3—4 роки плантації обліпихи вимагають ретельного Догляду, оскільки рослини гинуть при затіненні високими травами і сільськогосподарськими культурами, а також при сильному задернінні.
Заготовляють плоди після достигання в морозні дні (листопад— грудень). Під деревами розстиляють брезент, мішковину або папір.

і мерзлі плоди обережно оббивають або струшують палками з гілок, потім їх очищають від листя і стебел. Не дозволяється зрізувати або обламувати гілки з плодами. Заморожені плоди можна зберігати до 6 міс. Свіжі зразу ж переробляють.