Півонія незвичайна (пион необычный, марьин корень)
У Стародавній Греції та в середні віки в Європі півонія належала до чудодійних цілющих рослин. Навіть грецькі лікарі тоді називалися пеоніями, а лікарські рослини — травами пеонів. Корені цієї рослини використовували при задусі, подагрі, а також як прянощі в кулінарії.
Півонія — улюблена квітка китайців. Умільці-садівники вивели півонії найрізноманітніших відтінків — рожеві, червоні, бузкові, жовті, чорні.
Півонія незвичайна — багаторічна трав'яниста рослина з родини жовтецевих. Корінь шишкоподібнопотовщений. Листки перисторозсічені. Квітки поодинокі, великі, пурпурно-рожеві, з міцним запахом і терпким смаком. Рослина не дуже поширена.
Крім органічних сполук, в коренях містяться ефірна олія, глікозид саліцин, залізо, стронцій, мідь, хром, нікель, вісмут, молібден, вольфрам, титан, магній, натрій, кальцій, барій та деякі невизначені радіоактивні елементи. Зауважимо, що вміст стронцію в золі півонії незвичайної дуже великий (1 % і більше), що, на думку вчених, й обумовлює позитивний результат при лікуванні пухлин кісток.
Препарати з півонії використовують як засіб, що підвищує апетит і поліпшує травлення. Надземні частини мають антибактеріальні властивості.
У селах України з давніх-давен культивують півонію як декоративну рослину. Її легко розмножувати поділом кореневища і насінням е
Корені висаджують восени або навесні. Спочатку їх поливають. Під час вегетації рослин грунт розпушують, видаляють бур'яни.
При весняному розмноженні насінням сходи з'являються через З—3,5 міс. Весняна вегетація багаторічних рослин починається в кінці березня. Цвіте в травні—червні, плоди достигають у липні.
Корені для медичних цілей викопують восени або навесні до початку сокоруху.