Ромашка лікарська (ромашка аптечная)
Matricaria recutita JL М. chammomilla L.
Ромашка як лікарський засіб високо цінувалася ще лікарями Стародавньої Греції і Риму. Не меншою славою вона користується і нині.
Це — однорічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих [Asteraceae (Compositae)] заввишки 40—50 см. Стебло сильно розгалужене. Листки сидячі, з лінійними або навіть нитковидними сегментами. Квітки — в кошиках, кошики численні. Ложе суцвіття дуже випукле. Крайні квітки білі, середні — жовті. Цвіте з травня до жовтня.
Росте по забур'янених місцях, біля жител, у городах і садах.
Лікарською сировиною е кошики. В них містяться ефірна олія (0,2—0,8 %), до складу якої входить хамазулен, а також терпени, сесквітерпени, спирти, флавоноїди, лактони, кумарини, органічні кислоти, вітаміни, гіркоти і камеді.
Ромашка — один з найбільш поширених рослинних лікарських засобів. Внутрішньо використовується При простудних та шлунково-кишкових захворюваннях, як вітрогінне; зовнішньо — для припарок, примочок, полоскань та клізм як пом'якшувальний, протизапальний і легкий антисептичний засіб. Входить у Ромашка лікарська різні збори та заварюється як чай.
Ромашку культивують з давніх часів. Вегетаційний період її короткий — 60—70 днів, а повний цикл розвитку триває 3—4 міс. Насіння починає проростати при температурі 3—4°С і при 20—30°С повністю сходить за 10 днів. При висіві пізно восени розвивається як озима культура.
Під ромашку лікарську відводять родючі грунти середнього механічного складу. Кращі попередники — чистий пар, озимі, що йдуть по чистому пару, просапні культури. Якщо під неї відведено ділянку з-під озимих, то слідом за їх збиранням лущать стерню, а у вересні орють на зяб на глибину 22—25 см. Під осінню оранку, як правило, вносять 300—400 кг/100 м органічних добрив.
Розмножується насінням. Ромашку можна сіяти в два строки: восени — за 1—1,5 міс до настання морозів і за кілька днів до заморозків. Найкращі результати дають під зимові посіви. Норма висіву насіння при осінній сівбі — 20—25 г/100 м2, при підзимовій — 30 г. Глибина загортання в першому випадку — 0,5—1 см. а в другому загортання не потрібне. Ширина міжрядь — 40 см. Щоб зберегти вологу і запобігти видуванню насіння з грунту, зразу після сівби його прикочують.
Перше маркірування міжрядь проводять вручну, щоб не засипувати землею дрібні сходи. Коли вони зміцніють, міжряддя розпушують культиватором, а рядки прополюють вручну.
Кошики збирають улітку в суху погоду, повторюючи це кілька разів у міру їх розпускання, і зразу ж сушать у затінених, добре провітрюваних місцях, розклавши якомога тоншим шаром. Сировину краще зберігати у фарфорових банках з кришками.