Задоволення потреб у пояснених речо­винах. Є такий вираз: кожні ліки мають бути їжею для організму, а кожна їжа — ліками. Обмін речовин і енергії може порушуватись через нестачу в раціоні деяких речовин, які організм людини сам нездатний синтезувати і одержує їх з їжею. Багато таких речовин від­носять до класу вітамінів. Лікування полягає в тому, що нестача вітаміну компенсується рослинами, які містять багато потрібної речо­вини. Часом цілком достатнім є введення в ра­ціон людини не самого вітаміну, а його попе­редника, наприклад, замість провітаміну А — В-каротину. Нормалізація хімічного складу їжі торкається не лише вітамінів, а й деяких інших сполук, так званих незамінних аміно­кислот, рослинних жирів тощо. Коли їх не вистачає в раціоні, організм споживає більше інших продуктів, аж доки не досягне потріб­ної межі надходження дефіцитної речовини. Внаслідок цього переїдання настає ожиріння, бо зайві речовини відкладаються про запас, і це є одною з причин досить поширеного нині захворювання — ожиріння.

Для лікування хвороб недостатності не­обхідно вводити в раціон рослинні чи інші продукти,  що  містять дефіцитну речовину.

Пригнічення хвороботворної мікро­флори — бактерій, грибів, вірусів та найпрості­ших, що спричинюють запалення і порушення діяльності окремих систем та органів і загаль­не захворювання організму. Це досягається за допомогою речовин, що мають антибіотичну (фітонцидну) дію щодо збудників захворю­вання і в той же час є нешкідливими або мало-шкідливими для організму людини. При цьо­му розрізняють бактеріостатичну дію речовин (коли ріст бактерій зупиняється, але самі вони живі і при зміні умов знову починають рости), бактерицидну, тобто вбивчу, руйнівну, ча­сом — і стимуляторну дію. Звичайно, хворобо­творні організми дуже різноманітні, і немає єдиного для всіх рослинного антибіотика, то­му й застосовується досить широкий спектр рослин. Те, що шкідливе для одного мікроор­ганізму, може виявитися живильним середо­вищем для іншого. Сильні фітонциди у часни­ку, цибулі, хрону, багатьох пряних рослин, при вживанні яких у їжу регулюється чисель­ність і склад кишкової мікрофлори. Ефірні олії (лаванди, м'яти, чебрецю, материнки) згуб­ні для мікробів, що носяться у повітрі й по­трапляють у легені, осідають на шкірі, сли­зових оболонках.

Мобілізація захисних сил людського організму. Наш організм має могутні імунні системи проти багатьох захворювань, може навіть проти всіх, але не завжди ці системи виявляються належним чином мобілізовані на боротьбу з небезпечним чинником. Цілюща сила деяких рослин пов'язана саме з тим, що вони мобілізують захисні природні сили люд­ського організму. Наприклад, віруси грипу становлять практично молекулу нуклеїнової кислоти, дуже стійку проти хімічних впливів, часом з невеличкою білковою оболонкою. На них дуже важко впливати, а тому майже не­має прямих антивірусних препаратів. Зате є речовини, які пробуджують антивірусний ме­ханізм у клітинах людини.

Антиалергенна дія, можна сказати, про­тилежна попередній. Проникнення в організм людини інфекції, тобто, насамперед чужого білка,   викликає   бурхливу  захисну реакцію: підвищення температури, запалення, утворен­ня гістаміну, який спричинює часткове отру­єння. Все це називають алергією, і вона про­являється буквально при кожному заразному захворюванні. Однак часто алергічну реакцію зумовлюють зовсім не хвороботворні факто­ри — борошно, пилок з рослин, шерсть і вов­на та деякі сполуки білкового і небілкового походження. Для подолання алергії з організ­му треба видалити фактор, що її викликав, і пригасити хворобливі явища. Деякі рослини і їхні суміші виявляють антиалергенну дію.

Посилення секреторних (видільних) функцій. Це досягається потогінними, сечо­гінними, жовчогінними, проносними й такими, що викликають чхання, полегшують кашель та відхід мокрот, клізмами та іншими засоба­ми. Завдяки цьому з організму виводяться шла­ки, відходи життєдіяльності, які можуть бути токсичними, а також і ті токсичні речовини, що утворюються інфекцією. Один з основних принципів йоги — традиційного індійського методу утримання здоров'я — полягає у якнай­швидшому позбавленні відходів. Будь-який застій, нагромадження кінцевих продуктів метаболізму гальмують обмін речовин, а це дуже небажано і веде до захворювання.

Посилення припливу крові до окремих органів, завдяки чому в них змінюється об­мін речовин і настає їхнє одужання. Досягає­ться це гірчичниками, компресами, натирання­ми, а внутрішньо, наприклад, стимулюванням серцевої діяльності, травлення. Коли йдеться про цілий організм і потрібно підвищити його життєдіяльність, застосовуються так звані адаптогени (женьшень, елеутерокок, великоголовник), які стимулюють цілком діяльність організму і підвищують його здатність пере­носити стреси, втому тощо.

Припинення кровотечі, особливо внут­рішніх органів, шляхом підвищення згортання крові (активності протромбіну), утворення згустків, що закривають поранену судину. Так діють речовини дубильного характеру, а також такі, що звужують судини і зменшують при­плив крові до ушкодженого місця.

Посилення поділу клітин необхідне для загоювання ран, виразок, відновлення сли­зових та інших покривів. Так діють деякі віта­міни, особливо ті, що містяться в обліпиховій олії, або ж суміш гуміфікованих речовин — муміє. Однак, при підозрі на онкологічне за­хворювання застосування муміє, як стимуля­тора клітинного поділу, неприпустиме, бо воно може прискорити розростання пухлини і зро­бити неможливим врятування хворого існую­чими в медицині методами.

Посилення ферментативного апарату організму людини.Більшість реакцій обміну речовин здійснюється за участю біологічних каталізаторів — ферментів, які в тисячі разів прискорюють хімічні процеси й забезпечують швидке перетворення великих мас органічних речовин на необхідні для життя продукти. Де­які реакції взагалі не можуть здійснюватися за тих температур і тисків, що існують у жи­вих клітинах, і лише ферменти роблять це можливим. Тепер відомо понад 1000 фермен­тів, а крім того існує багато так званих ізоферментів — сполук, які відрізняються за струк­турою молекули від уперше знайденого фер­менту, але виконують ту саму дію. Практично кожен фермент — це білок. Кожна клітина на­шого організму має повний набір ферментів, що їй необхідні. З часом, однак, деякі фермен­ти вибувають з ладу. Так, у дітей є фермент лактаза, який дає змогу швидко засвоювати молочний цукор — лактозу. У дорослих, коли вони не п'ють молока, цей фермент зникає, і лактоза не засвоюється, створюючи в шлунку і кишечнику поживне середовище для розвит­ку різних бактерій. Таким людям потрібно або пити сквашене молоко, у якому лактоза вже розкладена до органічних кислот, або ж вво­дити цей фермент в організм штучно чи посту­повим звиканням до молока відновити роботу ферменту.

Дія деяких рослинних ліків саме й пов'я­зана з тим, що вони або містять активні фер­менти, що додаються до нашого ферментного апарату і посилюють його (наприклад, папаїназа з плодів динного дерева — аналог хемотрипсину в шлунковому соку людини), або ж сти­мулюють утворення власних ферментів, які нормалізують стан здоров'я.

Вплив на нервову систему. Деякі рос­линні речовини, зокрема алкалоїди, дуже силь­но впливають на центральну і вегетативну нер­вові системи, й цим користуються для лікуван­ня. Цей вплив може бути збуджуючий, тонізу­ючий або ж заспокійливий, релаксуючий, сно­творний. За допомогою речовин цього типу можна досягати ефекту анестезії (знеболюван­ня), що й застосовують при хірургічних опера­ціях та при деяких методах лікування, коли надто сильна реакція нервів заважає нормалі­зації процесів. Нейротропні речовини, що на­лежать до цього класу, здебільшого можна вживати лише під суворим лікарським контро­лем. Вони можуть спричинювати отруєння або наркотичне звикання. Біохімічний механізм такого впливу на нервову систему ще далеко не з'ясовано й існує чимало припущень.

Наука знає чимало інших механізмів впли­ву лікарських рослин. Особливо важливий вплив на центральну й периферійну нервові си­стеми, оскільки людина — високоорганізована істота, і від стану її нервової системи та пси­хічної діяльності залежить функціонування, а, отже, й здоров'я всіх інших її систем. Є й засо­би чисто механічного впливу, наприклад, такі, що мають пом'якшувальну, обволікальну дію, і їх застосовують, коли необхідно полегшити відкашлювання або нормалізувати стан трав­лення.