Хміль звичайний (хмель обыкновенный)
Humulus lupulus L.
Здавна в Україні відомий як декоративна рослина. В багатьох місцевостях можна побачити його як зовнішню зелену окрасу житла. Крім того, він цінна технічна і лікарська рослина. В культурі відомий з 768 р. до н. е. Найбільшого виробництва у світі досягнуто в 1956—1957 pp. — 56 млн. кілограмів.
Це — багаторічна дводомна рослина 3—6 м заввишки з родини коноплевих (Cannabinaceae). Кореневище м'ясисте, повзуче. Стебло витке, чотиригранне, шорстке. Листки супротивні, довгочерепікові, біля основи серцеподібні, 3—5-лопатеві (верхні — чергові, цілісні), округлі або яйцеподібні, по краю великопилчасті, зверху темно-зелені, зісподу — світліші, залозисті. Квітки одностатеві, верхівкові. Чоловічі суцвіття волотисті, жіночі — головчасті. Плід — однонасінний сплющений горішок. Росте у вільшанниках, серед сирих і мокрих чагарників. Цвіте в липні— серпні»
Суцвіття містять хмеледубильну кислоту, камеді, алкалоїд лупулін, смоли, флавоноїди, провітамін А та вітамін С. Молоді нагони і листки — вітамін С (95—190 мг%). їх використовують для салатів і зелених борщів, ефірну олію — у харчовій промисловості та парфумерії. Вона входить до складу препарату валокардин, що застосовується при серцево-судинних хворобах.
У народній медицині суцвіття вживають при хворобах печінки, жовчного міхура, катарі шлунка і гастритах, туберкульозі легень, головних болях, запаленні нирок, малярії, як заспокійливий і протипухлинний засіб. Зовнішньо шишки використовують для примочок і припарок від синців, для ароматних ванн, виготовлення мазі проти наривів, екзем та виразок.
У науковій медицині призначають як заспокійливий, протиспазматичний, сечогінний і бактерицидний засіб.
Останнім часом у шишках виявлено гормон естроген, за допомогою якого регулюють кількість вуглеводів і мінеральних солей в організмі людини.
В суміші з іншими речовинами хміль як антисептик використовують при зберіганні плодів та овочів. Шишки — при виготовленні пива, дріжджів. Із хмелю добувають волокно, з якого виготовляють мотузки, брезенти, мішковини. Лупулін надає стійкого зеленого, червоного і коричневого кольору тканинам, лакам.
Розмножують живцями та поділом коренів навесні.
В Україні, особливо поліських областях, широко культивують для одержання шишок. До речі, рогатинський хміль на Празькій виставці 1878 р. здобув першу премію.
Шишки збирають до запліднення хмелю (приблизно в середині серпня), коли вони набувають зеленувато-жовтого забарвлення, разом з плодоніжкою і сушать у затінку.